Девіз - вислів, бойовий клич і т.д. написаний на стрічці, яка розташовується, як правило, нижче щита (в шотландській геральдиці - над гербом). Якщо щит круглий, девіз зазвичай пишеться навколо щита.

Вочевидь, основою для девізу спочатку міг служити лицарський бойовий клич (як наприклад «Кром бу», девіз герцогів Фіцджеральд, що означає «Кром (старий родовий замок) назавжди!», Але девізом може бути коротке висловлювання, що нагадує про якомусь важливому історичному подію, або лист про кредо власника герба Текст девізу може бути зашифрований і зрозумілий тільки присвяченим У західній геральдиці було прийнято писати девізи на латині, хоча це правило не обов'язково Сенс деяких старовинних девізів взагалі неможливо зрозуміти -... або історія не зберегла даних про події, про які говорив девіз, або в силу різних обставин фраза спотворювалася, в неї вкрадається помилки. девіз не є обов'язковою і постійною частиною герба, тому власник може змінювати його за своїм бажанням.

Накреслення девізу в колірному відношенні підпорядковане щиту - або нашлемнику, що надає йому смислової відтінок наближення до бойового кличу (який в «чистому вигляді» покладений далеко не всім). Як правило, літера пов'язана з фігурою, а стрічка - з полем, хоча, якщо в гербі вмістилися дві важливих фігури - металева і фініфтяного, тоді можна надати їх кольору девізу. І з хутрами те ж саме - вони «конвертуються».

В даний час девізом називається коротке вислів, що має якесь відношення до герба: як, наприклад

«E pluribus unum» (З багатьох - єдине) - американський (США) 
«С'едіненіето прави сілат» (В єдності сила) - болгарський 
«Dieu et mon droit» (Бог і моє право) - британський 
«Gott mit uns» (Бог з нами) - німецький і прусський 
«ძალა ერთობაშია» (Сила в єдності) - грузинський 
«Je maintiendrai» (Я протримаюся) - нідерландський 
«З нами Бог» - росскійскій імперський 
«Само складу Србіна спасава» (Тільки єдність врятує сербів) - сербський 
«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" - Радянський 
«Liberté, Égalité, Fraternité» (Свобода, рівність, братерство) - французький республіканський 
«Pravda vítězí» (Правда перемагає) - чеський і т. д. 
Деякі геральдики (наприклад, Сакен) відносять до девізам і військові кличі. У Росії девізи досить широко поширені (особливо в подарованих гербах). 
До останнього часу девізи могли бути на іноземних мовах, звичайно латинською; з інших іноземних мов зустрічаються: 
німецька (. гр Тотлебена - «Treu auf Tod und Leben»), 
польська (. гр РЖЕВУСЬКЕ - «Nie czyn, nie cierp»), 
шведський (. бар Кене - «We fear nac foe!")..

гр. Аракчеєв - «Без лестощів відданий», «Labore ін зело» - латинський девіз графів Аракчеєва. 

Ось деякі з російських девізів (в цілому, схожих з іноземними): 
кн. Барклай-де-Толлі і кн. Барклай-де-Толлі-Веймарн - «Вірність і терпіння» 
гр. Безбородько - «Labore et Zelo» - латинський девіз графів Аракчеєва («Трудом і старанністю"), 
гр. Блудова - «Non in aves, sed in angues» («Не на птахів, а на змій»), 
гр. Бобринські - «Богу слава, життя Тобі», 
гр. Бестужева-Рюміна - «In Deo salus mea» («У Бозі моє спасіння»), 
Бріскорн - «Tu Numinis instar mihi» («Ти для мене подобу Божества»), 
гр. Брюси - «Fuimus» («Ми були»), 
кн. Васильчикови - «Життя Царю, честь нікому», 
гр. і св. кн. Воронцови, гр. Воронцови-Дашкови - «Semper immota fides» («Вічно непохитна вірність"), 
гр. Вязмітінову - «Шляхом правди і старанності», 
гр. Головкін - «Dedit haec insignia virtus» («цей герб дала доблесть»), 
гр. Гудович - «Armis et labore» («зброєю і працею»), 
Демидови - «Acto — no verba» («робити - не слова»), 
Державін - «Силою Вишнього тримається», 
гр. Дібича-Забалканського - «Suum cuique» («Всякому - своє»), 
Донаурови - «Tibi soli» («Тобі Єдиному»), 
гр. Завадовський - «Fieri praestat, guam nasci» («Краще бути подарованим, ніж народитися (графом)»), 
гр. Зотова - «Вірність і терпіння», 
Зибини - «Fuimus» («були»), 
Іскрицькі - «Пом'яну милість Твою з роду в рід», 
гр. Канкрина - «Labore» («Трудом»), 
гр. Клейнмихель - «Старанність все пересилює», 
Копйов - «Не похитне», 
кн. Кочубеї - «Elevor ubi consumor» («Коли піднімаюся, поглинає»), 
гр. Кутайсовим - «Живу одним для одного», 
гр. Кушелєва - «Єдиному відданий», 
гр. Ламбсдорф - «Богу віддаю всю надію», 
Лєрмонтови - «Sors mea Jesus» («Жереб мій Ісус»), 
св. кн. Лівен - «Богові і Государю», 
кн. Лопухін - «Благодать», 
св. кн. Лопухіни-Демидови - «Бог моя надія», 
Майкова - «Не залишуся», 
Мануцці - «Твій єсмь аз, спаси мя», 
гр. Матвєєва - «Laboribus, mentis: virtute ас sanguine» («Трудами, заслугами: хоробрістю і кров'ю»), 
Муравйови-Апостоли-Коробьіна - «Tria in uno» («Три в одному»), 
Мусіни-Юр'єви - «Сила Бога в немочі звершується», 
Обольянінова - «Твердістю і старанністю", 
гр. Орлови-Денисова - «Службою і хоробрістю», 
гр. Остерман і кн. Голіцини графи Остерман - «Nec sol, nec frigora mutant» («Ні жар, ні холод не змінюють») 
гр. фон-дер-Пален - «Constantia et zelo» («Сталістю і старанністю"), 
кн. Варшавські гр. Паскевич-Еріванське - «Честь і вірність», 
гр. Перовские - «Не вважатися, але бути», 
гр. Платова - «За вірність, хоробрість і невтомні труди», 
гр. Поццо ді Борго - «Virtute et consilio» («Хоробрістю і радою»), 
гр. Розумовські - «Famam extendere factis» («Славу (повинно) збільшувати діяннями»), 
гр. Ростопчина - «Честю і вірністю», 
гр. Румянцева - «Non solum armis» («Не тільки зброєю»), 
гр. і кн. Салтикови - «За вірність, старанність і працю», 
кн. (І св. Кн.) Італійскі гр. Суворови-Римнікского - «За віру та вірність», 
гр. Сперанський - «Sperat in adversis» («І в нещасті сподівається»), 
Столипіни - «Deo spes mea» («У Бозі моя надія»), 
гр. Строганова - «Ferram opes patriae, sibi nomen» («Батьківщині принесу багатство, собі (залишу) ім'я»), 
гр. Товсті - «відданість і старанністю", 
гр. Толь - «Бог моя надія», 
гр. Уварови - «Православ'я, самодержавство, народність», 
гр. Шалімови - «Стриманість і смирення», 
Шелехова - «Вірою й старанністю", 
гр. Шереметєви - «Deus conservat omnia» («Бог зберігає все»), 
Фельд'єгерського корпусу Його Імператорської Величності - «забаритися - значить втратити честь!».