Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх в Україні за останні роки певною мірою позначився на розвитку особистості сучасної дитини. Комп'ютерна грамотність диктується умовами сучасного життя і є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання, особливо в умовах спеціалізованого навчання. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, поширення ігрових програм, електронних іграшок серйозно впливають на виховання дитини і сприймання нею навколишнього світу. Істотно змінюється і характер її практичної діяльності - гри, змінюються улюблені герої та захоплення.

Одним із напрямків щодо підвищення ефективності та якості навчального процесу в умовах інклюзивної освіти є впровадження методик, що базуються на основі використання цифрової техніки, зокреми використання комп'ютера і його складових та створення різнопрофільних корекційних комп'ютерних програм.

Вивчаючи досвід фахівців з методики використання комп'ютерних технологій можна стверджувати, що роль комп'ютерної технологи у навчально-виховному середовищі надає вчителеві ряд переваг, зокрема:

- можливість вийти за рамки традиційних методів навчання;

- додаткова мотивація навчальної діяльності, особливо у випадків коли інші засоби стають безсилі;

- принципово нові «обхідні шляхи» для формування, розвитку і удосконалення корегованих функцій;

- проектування нових змістовних напрямків;

- розширення можливостей використання різних аналізаторних систем у процесі роботи;

- створення на занятті різноманітних ситуацій спілкування;

- привчання дитини самостійності у навчанні та самоконтролю;

- розвиток дрібної моторики у дитини;

- оволодіння дитиною основами комп’ютерної грамоти.

Однак, впровадження в корекційно-освітню систему інформаційних технологій повинно відбуватися з урахуванням механізмів наявного дефекту, закономірностей його прояву, особливостей розвитку різних категорій дітей з спеціальними потребами. Це дозволить підвищити ефективність корекційного навчання в усіх його ланках починаючи з початкової дошкільної.

Спроби впровадження цифрових технологій у корекційний процес відбувались неодноразово. Одним з перших був створений програмно-апаратний комплекс Speachviewer 1.0 („ Видима мова", версія 1.0) корпорацією ІВМ, який був представлений у Європі у 1989 році. А в 90- роках пройшов адаптацію та почав використовуватися у дефектологічній практиці. Відтоді відбувалися неодноразові спроби, як вдосконалення вже існуючої версії програми, так і створення нових комп'ютерних програм корекційного та діагностичного спрямування.

Нажаль досвід української дефектології не мав до недавнього часу достатньої практики з розробки та втілення подібних власних проектів.

Враховуючи ряд питань, що виникли на шляху впровадження новітньої моделі освіти колегія Міністерства Освіти і Науки України і прийняла рішення про затвердження "Плану дій щодо інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки" (від 26. 09. 2009 року). Реалізація прийнятої постанови повинна сприяти удосконаленню нормативних засад, впровадженню інноваційних технологій в організації освітнього процесу дітей з особливими потребами, проведенню діагностики та реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, надання їм комплексної педагогічної, психологічної та корекційної допомоги.

Ключовими факторами на шляху до прогресивного втілення "Плану цій" інклюзивної моделі є відповідна фахова підготовка спеціалістів для роботи з дітьми з особливими потребами, наявність відповідних методик корекційно-розвивального напрямку та програм, які б забезпечували підтримку учням із особливими можливостями у загальноосвітньому просторі.

Однією з перших програм корекційно-розвиваючого напрямку в Україні був розроблений Універсальний комп'ютерний комплекс (УКК) „ Живий звук", який пройшов успішну апробацію та на даний час ефективно використовується як в "Ресурсних Центрах" під час спеціально організованого навчання, так і в домашніх умовах для розвитку мовлення та когнітивних навичок дитини, що має сенсорні та інтелектуальні порушення.

Універсальність цього комп'ютерного комплексу обумовлена наступним. По-перше, структура та програмне забезпечення наділяв дефектолога перевагами організаційного напряму:

- дає можливість спеціалісту підготувати індивідуальні плани занять з кожною дитиною;

- полегшує підготовку вчителя до заняття;

- дозволяє систематизувати матеріал, що стосується кожного учня та спостерігати динаміку розвитку корегованих навичок учня;

- надає можливість враховувати статистику використання модулів програми при складанні скорегованого навчального плану.

По-друге, методична структура та дидактична наповнюваної, комп’ютерної програми „ Живий звук " включає в себе спеціальні підготовлений набір з дванадцяти навчально-корекційних (програм) модулів, об'єднаних провідною метою - корекція широкого спектру порушень переважно мовно-слухового аналізатора. Але, не зважаючи на об'єднуюче значення основної мети, за конкретною ціллю всі модулі можна розподілити на умовні групи:

1 трупа - вправи з розвитку слухового сприймання, спрямовані на розвиток навичок виявляти, розпізнавати навколишні мовленнєві та не мовленнєві звуки, орієнтуватися у просторі, а також розвивати слухову пам'ять та увагу, здатність ідентифікувати звук з тим чи іншим об’єктом, що звучить, розпізнавати ритміко-інтонаційні особливості та фонетичні характеристики мовлення.

2 трупа - пропедевтичні вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвої динаміки, а саме мовленнєвого дихання, голосу дитини, ритміки інтонаційної сторони мовлення, здатності аналізувати отриману інформацію.

3 група - мовленнєві вправи, провідна мета яких пов'язані і безпосередньо з формуванням мовлення – звуковою вимовою, вимовою, зразком, читанням, навичками спілкування. Зокрема, візуалізація основних компонентів усного мовлення подана у вигляді доступних для дітей образів, що демонструють динаміку вимови того чи іншого звуку дозволі активізувати компенсаторні механізми на основі зорового сприйняття. Цим сприяє спільна координована робота мовно-слухового та мовно-зорового аналізаторів при виконанні завдання модуля „ Профілі ”, який дає користувачеві можливість відпрацювати чітку ізольовану вимову фонем.

4 група - розвивальні вправи, до яких можна віднести всі без винятку модулі програми. Практично, в усі модулі закладена можливість працювати над розвитком та удосконаленням пізнавальних процесів: сприймання, пам'яті (образної, дійової, словесно-логічної), уваги (зорової, слухової, кінетичної) дитини.

Особливого значення набувають завдання, пов'язані зі стимулюванням розвитку інтелектуальної діяльності, до яких відносяться завдання з застосуванням операцій логічного мислення, формування здатності встановлювати асоціативні зв'язки між словами, прогнозування мовлення. Окрім того, працюючи в будь-якому модулі, дефектолог може як розширювати мету заняття, так і обмежувати її лише частиною обраного матеріалу. Практика показує, що зазвичай використання УКК та програми «Живий звук» викликає неабияку цікавість у дитини.

Також однією з важливих переваг цього комплексу є можливість залучення батьків до навчально-корекційного процесу. При цьому батьки дитини мають можливість навчитися самостійно здійснювати її підготовку до навчання в загальноосвітній школі та проводити навчально-корекційні заняття з дитиною з особливими освітніми потребами в домашніх умовах. Навчальний матеріал, пропонований у цікавому та доступному викладі, дозволяє надавати інформацію в привабливій формі, що не тільки прискорює запам'ятовування змісту, але й робить його осмисленим і довгостроковим.

Програмний комплекс „ Живий звук " передбачений для користувачів дошкільного та молодшого і середнього шкільного віку