На сучасному етапі розвитку суспільства перед фахівцями-реабілітологами центрів соціальної реабілітації стала нагальна проблема – допомога підліткам з обмеженнями життєдіяльності в професійному визначенні. Одним із шляхів у вирішенні даної проблеми є їх реабілітація. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів» визначають основні засади створення суспільних умов для усунення або компенсації обмежень життєдіяльності інвалідів, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. Цими базовими нормативними актами скеровується система соціальної реабілітації дітей-інвалідів, яка разом з іншими завданнями повинна забезпечувати професійне прогнозування та професійну орієнтацію дітей з інвалідністю.
Разом із тим практична реалізація цих завдань пов'язана з вирішенням ряду організаційних, методичних і матеріальних питань.
Значна частина центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів не має кадрів, підготовлених для здійснення цього виду діяльності та відповідної матеріально-технічної бази. Суттєвою проблемою є організаційно-методичне забезпечення. Відсутні діагностичні та реабілітаційні методики, адаптовані до специфіки проблем дітей-інвалідів, які дали б змогу забезпечувати їх ефективне професійне прогнозування і професійну орієнтацію. Так доктор педагогічних наук, завідувач кафедри ортопедагогіки ІКПП НПУ ім. Драгоманова А.Г. Шевцов наголошує «Сьогодні майже немає надійних методик професійного відбору осіб з інвалідністю. Існуюча система професійної орієнтації та відбору не враховує проблеми здоров’я людини. Немає відповідних професіограм та професіокарт, що враховують особливості нозологій людей з інвалідністю,– усе це треба розробляти на основі сучасної методології».
Професор А.Г. Шевцов стверджує «Соціальна недостатність через обмеження здатності до професійної діяльності для дітей і підлітків з відхиленнями в розвитку є прогностично ймовірною, дійовим заходом соціальної реабілітації для них є попередня профорієнтація в дитячому віці, у підлітковому періоді – профорієнтація та професійне навчання, а ефективність визначається характером майбутнього працевлаштування»
Професійне самовизначення є однією з основних умов самореалізації особистості в суспільстві. Воно являє собою складний, довготривалий та багатоступеневий процес, який прямо та опосередковано залежить від низки різноманітних факторів. Зрозуміло, що підлітки з обмеженнями життєдіяльності мають додаткові ускладнення щодо успішної самореалізації у професійній діяльності.
Таким чином, діяльність центрів соціальної реабілітації щодо професійного прогнозування та орієнтації дітей-інвалідів старшого шкільного віку повинна мати системний, послідовний характер, передбачати різноманітні форми і методи роботи, поєднувати можливості та зусилля всіх учасників процесу комплексній реабілітації.
Нажаль на сьогодні майже немає відпрацьованих методик професійного прогнозування та професійної орієнтації.
З метою вирішення цих питань та напрацювання організаційних і методичних підходів до забезпечення професійного прогнозування й орієнтування підлітків з інвалідністю на вибір професії Державним комплексом соціальної реабілітації дітей-інвалідів було розроблено та проведено ряд заходів для підлітків з обмеженням життєдіяльності старшого шкільного віку. Фахівці Навчально-методичного центру Державного комплексу проаналізували, концепцію професійної реабілітації та модель Центру професійної реабілітації осіб з інвалідністю запропоновані А.Г. Шевцовим, в яких він надає розгорнутий механізм професійної реабілітації складовою частиною якої є етап професійної орієнтації підлітків з інвалідністю. Опираючись на систему професійної реабілітації автора ми обрали для себе напрям роботи: професійна орієнтація; комплексне тестування підлітків з інвалідністю. Взявши за основу ці наукові твердження та доробки інших науковців фахівці НМЦ Державного комплексу підготували курс заходів для роботи з групою підлітків з обмеженнями життєдіяльності.
Курс комплексної соціальної реабілітації спрямований на професійне прогнозування та професійну орієнтацію, було розроблено для підлітків з обмеженнями життєдіяльності віком від 14 до 16 років.
Відбір і направлення підлітків з інвалідністю для проходження курсу реабілітації здійснювалися відповідно до «Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг», затвердженого постановою КМУ від 31 січня 2007 р. № 80.
На підготовчому етапі були поставлені наступні завдання:
- налагодження механізму відбору дітей-інвалідів відповідного віку для проходження ними курсу комплексної соціальної реабілітації;
- відбір діагностичних та реабілітаційних методик для забезпечення реабілітаційного курсу;
- узгодження організаційних та кадрових питань забезпечення курсу;
- розробка плану реабілітаційних заходів та медичного супроводу підлітків з інвалідністю;
- підготовка відповідних діагностичних та методичних інструментів для реалізації поставленої мети.
На етапі проведення курсів вирішувались такі завдання:
- діагностування особистісних особливостей підлітків і визначення їх попередніх професійних схильностей;
- розробка індивідуальних планів соціальної реабілітації та медичного супроводу;
- реалізація передбачених корекційно - реабілітаційних заходів шляхом проведення індивідуальних та групових форм роботи;
- забезпечення професійного орієнтування та самовизначення дітей у ході проведення всіх видів і форм реабілітаційної та корекційної діяльності;
- розробка рекомендацій для батьків, соціальних, педагогічних та медичних працівників з метою продовження реабілітаційного процесу підлітків з обмеженням життєдіяльності надалі.
Для роботи з підлітками було розроблено та реалізовано наступний план заходів:
- низка методик соціально-психологічної та професійної діагностики;
- інформаційні заняття для ознайомлення дітей із різноманітними професіями;
- тренінгові заняття, спрямовані на відпрацювання соціально значущих умінь та навичок: спілкування, саморегуляції, алгоритму раціонального вибору професійної діяльності тощо;
- індивідуальні та групові заняття і консультації з психолого- педагогічної корекції;
- заняття по оволодінню навичками роботи на комп'ютері;
- інформаційно-консультативні зустрічі з фахівцями обласного Центру зайнятості; головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації; спортсменами-інвалідами та працівниками обласної організації «Інваспорт»;
- консультації з основних предметів шкільного циклу;
- участь дітей у роботі гуртків образотворчого та декоративно- прикладного мистецтва;
- екскурсії: до зоопарку, Музею суднобудування і флоту, кінноспортивної школи;
- загально-виховні та культурно-масові заходи;
- індивідуальні консультативні співбесіди з батьками щодо подальшого продовження реабілітації їх дитини.
Вищезазначені заходи мали на меті забезпечення прогнозування професійних схильностей підлітків з обмеженнями життєдіяльності та підготовку їх до подальшого свідомого і доцільного вибору професій з урахуванням особливостей їх здоров'я та особистісних якостей.
Фахівці Навчально-методичного центру Державного комплексу розробили та втілили основні напрямки роботи з дітьми:
- психологічний супровід професійної орієнтації підлітків з обмеженнями життєдіяльності;
- соціальний та педагогічний супровід професійного прогнозування та професійної орієнтації;
- медичний супровід комплексної соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.
Загалом, основними завданнями соціально-психологічного супроводу професійної орієнтації та самовизначення є:
- забезпечення єдності психолого-педагогічних і медико-соціальних рекомендацій щодо професійного орієнтування та самовизначення;
- вивчення особистісних особливостей та професійних уподобань особистості та соціального впливу на неї;
- організація виховних освітніх взаємодій із дитиною старшого шкільного віку та створення сприятливих умов для найбільш повного розвитку задатків, здібностей, професійно важливих якостей особистості в процесі комплексної реабілітації;
- корекція взаємин, способів соціальної дії, допомога в розв’язанні конфліктів, посередництво в творчому розвитку особистості і групи.
Завдання психологічного супроводу, що реалізуються під час проведення курсу були направлені на психологічну діагностику підлітків з особливими освітніми потребами з метою виявлення їх особистісних особливостей та визначення професійних інтересів, схильностей та спрямованості.
Здійснення психологічного супроводу організаційно складається з 3-х основних етапів.
I етап включав у себе проведення первинної комплексної психологічної діагностики для виявлення особистісних особливостей та визначення професійних інтересів дітей.
ІІ етап був спрямований на індивідуальну та колективну корекційну роботу з підлітками.
Ш етап полягав у визначенні результатів проведеної корекційної роботи та підготовці рекомендацій сім'ям щодо подальшого продовження реабілітації підлітків з обмеженнями життєдіяльності.
Соціальний та педагогічний супровід включає у себе наступні заходи:
- різноманітні форми та прийоми надання підліткам з інвалідністю інформації для ознайомлення їх із сучасними видами професійної діяльності;
- консультації з основних предметів шкільного циклу;
- інформаційно-консультативні зустрічі з фахівцями обласного
Центру зайнятості та головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації.
|